В сучасному світі є чимало вікових захворювань, які з часом «молодшають». Наприклад, остеохондроз раніше вважався патологією людей похилого віку, а в останні роки він все частіше зустрічається у молодих пацієнтів. Це можна пояснити, зокрема, малорухомим способом життя. Дуже важливо застерегти організм від такого захворювання. У ці статті розкажемо, як це зробити.
Остеохондроз: причини та стадії розвитку
Остеохондроз — захворювання, при якому виникають дистрофічні порушення в суглобових хрящах. Воно може розвиватися в будь-якому суглобі, але переважно страждають міжхребцеві диски. Патологія небезпечна тим, що може мати різні ускладнення, в тому числі хребетні грижі. До групи ризику переважно належать працівники офісів, касири та водії. Саме тому важливо своєчасно помітити проблему та розпочати лікування.
Найчастіше така проблема виникає через:
- спадкову схильність;
- травми;
- порушення обмінного процесу організму
- стрес, перевтому;
- відсутність фізичної активності;
- надмірну вагу;
- шкідливі звички.
Остеохондроз має чотири стадії. Перша — початковий остеохондроз, про який може свідчити дискомфорт в спині, особливо після довготривалого перебування в одному положенні. Ідентифікувати цю стадію можна через рентген-знімок.
Друга стадія — це середній ступінь, при якому знижується висота міжхребцевих дисків, через що збільшується тиск на хребет. В таким випадках з’являються біль у спині, слабкість у кінцівках, відчуття оніміння.
Третя стадія — це важкий ступінь, при якому стирається хрящ між хребетними тканинами. Такий стан може призвести до стиснення спинного мозку, через що виникають біль та оніміння в різних частинах тіла.
Четверта стадія — це крайній ступінь, при якому можлива втрата міжхребцевих дисків та зростання кісткової тканини. На цьому етапі може повністю обмежуватись рухливість тіла. Саме тому важливо своєчасно почати лікування ще на перших двох стадіях розвитку небезпечного захворювання.
Види та симптоми остеохондрозу
Небезпечне захворювання може бути різних видів, оскільки все залежить від того, який відділ хребта зазнав ураження:
- шийний — можуть виникати больові відчуття у шиї, шум у вухах, підвищений артеріальний тиск;
- грудний — виникають болісні у грудній клітці, порушення дихання;
- поперековий — біль може виникати у нижній частині спини або у ногах, відчувається тяжіння та погіршується моторна активність.
Тривожними симптомами розвитку небезпечного захворювання є: біль у спині, обмеження рухів, напруга у м’язах, зниження мобільності хребта, головний біль, запаморочення, шум у вухах. Доволі часто спостерігається порушення дихання, а також відчуття стиснення в грудній клітці, біль у кінцівках. Внаслідок остеохондрозу можуть виникати різні ускладнення (наприклад, стеноз хребта).
Дуже важливо своєчасно звернутись до лікаря та надати йому всю необхідну інформацію, сповістивши його про час виникнення перших симптомів, тривалість болю та інші нюанси. Після огляду за необхідності лікар призначає рентгенологічне дослідження, комп’ютерну томографію, МРТ. На основі проведених тестів призначається терапія: прийом препаратів, в тому числі вітамінних комплексів, масаж, виконання фізичних вправ тощо.
Профілактика остеохондрозу
Лікування остеохондрозу — доволі складне питання. Тож краще зробити все можливе задля того, щоб не допустити розвиток захворювання. Для цього насамперед варто активно займатись фізичними вправами, щоб підтримувати тіло в тонусі. Активність дозволяє покращувати кровообіг, зміцнювати кістки та стимулювати м’язовий тонус. Втім важливо не допускати перевантажень, оскільки й вони мають свій негативний вплив на здоров’я.
Під час стояння та сидіння варто підтримувати правильну позу. Для цього слід використовувати спеціальні крісла та стільці, які підтримують спину. Краще обирати ортопедичні вироби для сну, адже вони дозволяють знизити навантаження на хребет, підвищуючи якість сну.
Слід вживати вітаміни для зміцнення кісток. Ідеально підійде вітамін D3 + K2, — засіб, який допомагає засвоєнню кальцію в організмі, а також сприяє синтезу важливого для кісток остеокальцину.
Крім цього, слід за можливості уникати серйозних перевантажень, довготривалого стресу та нервових напруг.
